Instagram-школа «50 музейних скарбів»
Українські музеї показують не лише українське мистецтво. У них можна зустріти експонати і світового значення. Наприклад, полотна Альбрехта Дюрера та Рембрандта ван Рейна. Чи роботи Альфонса Мухи та Франца Гальса.

А ще – вихідців з України, які мали вплив на світове мистецтво. Таких як Олександра Екстер або Казимир Малевич.

Найцікавіші шедеври мистецтва глобального значення, які можна побачити в музеях України, зібрано на сторінці Instagram-школи «50 музейних скарбів». Тут можна ознайомитись із найцікавішою інформацією про експонати, а також дізнатись, де їх можна побачити на власні очі.

Instagram-школа «50 музейних скарбів» – проєкт ГО «Культурний Проект», який реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.
Кристинопольський (Городиський) Апостол
Автор: Невідомий
Назва: Кристинопольський (Городиський) Апостол
Рік: ХІІ століття
Колекція Львівського історичного музею

Пергамент, каліграфічний устав
————————————–––————–
Кристинопольський Апостол є однією із найдавніших рукописних книг, збережених в Україні. Книга складається із 598 сторінок і містить біблійні книги Діянь та Послань апостолів. Книга написана на пергаменті каліграфічним урочистим письмом (уставом) різними переписувачами і є унікальною знахідкою для дослідників української мови та історії, адже містить на берегах коментарі самих переписувачів про різні варіанти перекладу (ХІІ ст.), історію переміщення пам'ятки (XIV ст.), а також, наприклад, інформацію про битви Богдана Хмельницького (XVІІ ст.).
Напис із XIV століття засвідчує, що початково манускрипт належав до книгозбірні монастиря у с. Городище Сокальського району на Львівщині, у 1776 році цей монастир закрили, а книгу передали до Кристинопільського монастиря отців Василіян. У 1908 році Апостол потрапив до колекції Ставропігійського інституту у Львові, а під час Першої світової війни російська армія забрала його із собою, як, зрештою, і всю ставропігійську колекцію, яку таки вдалося повернути до Львова у 1928 році.

Портрет дітей художника
Автор: Ян Матейко
Назва: Портрет дітей художника
Рік: 1879
Колекція Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького

Полотно, олія
149×209
————————————–––————–
Ян Алоїзій Матейко (1838–1893) – польський художник, відомий передусім як майстер масштабних історико-патріотичних картин, що возвеличували ключові події з історії Польщі. Матейко успішно закінчив школу рисунка і малярства у Кракові, а у 35 років уже як визнаний художник очолив її.
«Портрет дітей художника» вважають таким собі «рекламним» жестом, у якому художник презентує світові свої малярські здібності – у відтворенні фактур розкішних тканин, вираженні живих емоцій портретованих та загальній урочистій атмосфері полотна. Крім того, полотно ілюструє ніжну й уважну любов батька до своїх дітей: 12-річна Гелена, вже така доросла й жіночна у блакитній шовковій сукні, біля неї – палітра з фарбами (відомо, що Гелена дуже любила малювати); молодша дочка Беата, грайлива та цікава, із голубом у руці; 14-річний Тадеуш – його поза вже виявляє майбутній норовливий і складний характер, він ніжно обіймає молодшого 6-річного брата Єжи у яскравому народному польському костюмі – помітно, що йому найважче всидіти на місці.
————————————–––————–


Євангеліст Лука
Автор: Франс Гальс
Назва: Євангеліст Лука
Рік: 1620-ті
Колекція Одеського музею західного та східного мистецтва
Полотно, олія
72,8×58 см
————————————–––————–
XVII століття в історії мистецтва відоме як золота доба голландського живопису. Іноземні мандрівники того часу були вражені великою кількістю полотен в оселях простих громадян. Відомо, що 1635 року в нідерландському Гарлемі кожен п'ятисотий мешканець міста – художник. Серед цих митців був і Франс Гальс – один із найвидатніших і найуспішніших портретистів свого часу. Він неймовірно точно і тонко підмічав індивідуальну неповторність кожної моделі. Його відому й незвичну манеру письма сучасники назвали «ескізний стиль». Широкими, відкритими і впевненими ударами пензля майстер створює динамічну, вібруючу живописну поверхню.
«Євангеліст Лука» має особливу не тільки художню, а й історичну цінність, оскільки звернення до персонажів біблійної історії нетипове для Франса Гальса. Святого зображено згідно з традиційною іконографією – у процесі написання Євангелія, а зліва від нього визирає телець (символ Луки). Проте художник залишається вірним собі, і, по суті, перед нами не ідеалізований образ святого, а портрет з яскраво вираженими рисами простонародного типажу.
Робота належить до серії «Чотири євангелісти». Разом із «Євангелістом Матвієм» твір потрапив до одеської музейної збірки у 1920-х роках як полотно невідомого майстра XIX століття. Тільки 1958 року мистецтвознавиця Ірина Лінник (Ермітаж, Санкт-Петербург), одна з визнаних у світі спеціалісток голландського живопису, встановила авторство полотна і поновила історію творів. ————————————–––————–


Жертвоприношення Авраама
Автор: Йоган Ґеорґ Пінзель
Назва: Жертвоприношення Авраама
Рік: С. Годовиця, кін. 1750-х рр.
Колекція Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького
Липове дерево, поліхромія, позолота
150×120×96
————————————–––————–
Пінзель, таємничий майстер невідомого походження, з'являється у містечку Бучач у 1740-х роках, де разом з архітектором Бернардом Меретином працює над проектом міської ратуші. Після цього замовлення невідомий скульптор здобуває неймовірну славу й залишається жити у Бучачі, виконуючи численні замовлення на оздоблення святинь також у Львові, Городенці, Годовиці, Маріамполі та інших містах Галичини.
Стиль Пінзеля яскраво вирізнявся на тлі місцевої релігійної культури – важко повірити, що динамічні живі згустки енергії, якими переповнені його образи святих, є статичними фігурами, вирізьбленими з дерева. Його вважають провісником модерного мистецтва, а його скульптури порівнюють із футуристськими шуканнями Умберто Боччоні.
«Жертвоприношення Авраама» походить із головного вівтаря костелу у с. Годовиця і надзвичайно реалістично відтворює напругу драматичного біблійного сюжету із Книги Буття (22, 1-24) про батька Авраама, який готовий пожертвувати Богові свого єдиного сина Ісаака. ————————————–––————–


Ібіси/Мелодії Нілу
Автор: Вільгельм Котарбінський
Назва: Ібіси/Мелодії Нілу
Рік: Бл. 1901–1902
Колекція Музею мистецтв Прикарпаття, Івано-Франківськ

Полотно, олія
————————————–––————–
Вільгельм Котарбінський (1849–1921) – київський художник польського походження, засновник Товариства київських художників, член Київського товариства старожитностей та один з ініціаторів створення міського музею (нині – Національний художній музей України). Навчався у Варшавській художній школі, згодом у Римській академії мистецтв імені св. Луки, де отримав звання «кращого рисувальника міста Рима». Від 1880 року жив у Києві.
Наприкінці ХІХ століття, завдяки численним дослідженням єгиптологів, Європа відкрила для себе розкішні скарби єгипетського мистецтва. Екзотична тема Єгипту якнайкраще відповідала містичним шуканням символістів. Вільгельм Котарбінський також не раз звертався до єгипетської теми, зокрема у роботах «Ібіс» (або «Клеопатра»), «Відпочинок», «Годування ібісів», «Пісня невільниці», частина з яких зберігається у київських музеях. Та все ж «Ібіси» з Музею мистецтв Прикарпаття вважають однією з найкращих робіт художника. ————————————–––————–


Збір винограду
Автор: Маргіт Рейх-Сельська
Назва: Збір винограду
Рік: 1964
Колекція Музею мистецтв Прикарпаття, Івано-Франківськ
Полотно, олія
70×88,5
————————————–––————–
Маргіт Рейх-Сельська (1903–1980) – українська художниця, співзасновниця львівського авангардного мистецького об'єднання «Артес», учасниця Асоціації незалежних українських митців. Навчалася у Краківській та Віденській академіях мистецтв, а згодом (1925–1927) – у Модерній академії Фернана Леже у Парижі. Її роботи успішно виставлялися у «Салоні Незалежних», також саме в Парижі Маргіт захопилася фотографією та мистецтвом колажу.
Від 1929 року Маргіт разом зі своїм чоловіком художником Романом Сельським оселяються у Львові. А після війни «дім Сельських» стає справжнім нонконформістським середовищем «незалежних» від соцреалізму, де збираються митці, музиканти, літератори, залюблені в європейську культуру.
Маргіт багато малює, але, звісно ж, її творів немає на офіційних виставках – у її пейзажах і портретах домінує колір, підпорядкований стрункій композиції та насичений тонким емоційним психологізмом, що ніяк не вписувалось у радянську цензуру мистецтва, як і цей залитий сонцем та літнім спокоєм «Збір винограду».


«Взяття Христа під варту» або «Поцілунок Іуди»
Рік: 1602
Автор: Мікеланджело Мерізі да Караваджо
Назва: «Взяття Христа під варту» або «Поцілунок Іуди»
Рік: 1602
Колекція Одеського музею західного та східного мистецтва, Одеса

Полотно, олія
134х172,5
————————————–––————–
«Взяття Христа під варту» – єдиний в Україні твір авторства видатного італійського художника доби бароко Мікеланджело Мерізі да Караваджо.
Караваджо – одна з найяскравіших постатей в історії європейської культури. Людина з гарячим темпераментом, чия історія життя досі приховує багато таємниць. Автор новаторського художнього стилю, що зумовив справжню реформу в європейському живописі XVII ст. Через велику кількість послідовників майстра в історії мистецтва з'явилося таке поняття, як караваджизм. Характерна риса стилю художника – висока контрастність світла і тіні. Наче промені театрального прожектора вихоплюють персонажів із темряви. Караваджо, на відміну від своїх сучасників художників-академістів (зокрема братів Карраччі), не ідеалізує натуру. Він пише те, що бачить, у всіх подробицях, реалістично (зморшки на обличчях персонажів, бруд під нігтями). Його образи – драматичні. Насамперед вони апелюють до почуттів глядача, а тому близькі і зрозумілі.
Справді, коли дивитися на роботу «Взяття Христа під варту», складається враження, що події євангельської історії відбуваються тут і зараз, перед нашими очима. Полотно було написане на замовлення римського колекціонера Чіріако Матеї і зберігалося в його родині. Очевидно, твір мав великий успіх, оскільки Караваджо повторив його у кількох репліках. Дуже близькою до одеської роботи є варіант картини з Дублінської національної галереї (Ірландія).

Глибоке вшанування від Нестле
Автор: Альфонс Муха
Назва: Глибоке вшанування від Нестле
Рік: 1897
Колекція Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, Львів

Папір, літографія
210×300
————————————–––————–
Альфонс Муха (1860–1939) – чеський художник з яскраво вираженим індивідуальним стилем, завдяки якому арт-нуво називають «стилем Мухи». Передусім художник відомий як дизайнер – він багато працював над створенням плакатів, театральних декорацій, поштівок, а також банкнот і медалей. У них завжди був наявний характерний для Альфонса Мухи образ прекрасної жінки, оточеної плавними й вишуканими лініями модерну.
Художник був надзвичайно популярним та успішним у Європі, зокрема завдяки своїй багаторічній співпраці з культовою актрисою Сарою Бернар, яка розпочалася зовсім випадково! Ще не відомий тоді художник блискуче виконав термінове замовлення, від якого відмовились інші дизайнери – його афіша до вистави «Жизмонда» (1895) із Сарою Бернар у головній ролі настільки сподобалась актрисі, що він став головним дизайнером її театру.
Плакат «Глибоке вшанування від Нестле» у техніці кольорової літографії був надрукований у паризькій друкарні Шемпенуа на замовлення Nestlé до 60-річного ювілею коронації британської королеви Вікторії (1897). Тут королеву зображено тричі – у юному, молодому та старшому віці, і, що характерно для Мухи, усюди вона має бездоганний вигляд. ————————————–––————–


Праля
Автор: Олександр Мурашко
Назва: Праля
Рік: 1914
Колекція Національного художнього музею України, Київ
Полотно, олія
94х90
————————————–––————–
Важко уявити історію українського мистецтва ХХ століття без Олександра Мурашка. Живописець, педагог, активний громадський діяч і один із засновників Української академії мистецтв (Київ, 1917). Він мріяв перетворити Київ на значний європейський художній центр.
Перші професійні уроки Мурашко отримує у Київській рисувальній школі, засновником і керівником якої був його дядько – художник і педагог Микола Мурашко. Далі – Петербурзька академія мистецтв і навчання у відомого майстра реалістичного живопису Іллі Рєпіна. За свої успіхи випускник стає пенсіонером академії – йому надають грант (пенсіон) на закордонну поїздку. Париж і Мюнхен справляють на нього найбільше враження.
Олександр Мурашко – автор власної оригінальної живописної системи. Спираючись на засади реалістичної школи, художник творчо переосмислює відкриття європейського мистецтва, зокрема імпресіонізму та модерну. Мурашко – знаний портретист. Його передовсім цікавить людина. Але людина на його полотнах ніколи не виступає сама по собі, а завжди у тісному зв'язку з оточуючим її середовищем. Робота «Праля» написана 1914 року в селі Лучки на Полтавщині. Жіночий образ глибоко індивідуальний і узагальнений водночас. Контраст гарячих та холодних кольорів, які художник бере у найвищих регістрах свого звучання, передає справжнє відчуття жару, яке огортає жінку.
————————————–––————–


Автопортрет
Автор: Рембрандт ван Рейн
Назва: Автопортрет
Рік: 1630-1640 рр.
Колекція Національного музею імені Андрея Шептицького, Львів
Папір, офорт, 5,4×4,8 см ————————————–––————–
Офорт створив близько 1638 року нідерландський художник Рембрандт ван Рейн (1606-1669), якого нині вважають не лише одним із найяскравіших майстрів Бароко, але й одним із найгеніальніших новаторів в історії світового мистецтва загалом.
На цьому портреті художникові трохи більше 30 років. На той час він уже успішний портретист, блискучий графік, одружений із коханою жінкою і музою Саскією, мешкає в Амстердамі у фешенебельному будинку, має учнів і шанувальників.
Мистецтвознавці звертають увагу на те, що на цьому автопортреті Рембрандт зобразив себе в одязі, притаманному для XVI. На ньому плащ, оздоблений хутром на комірі, на голові – характерний оксамитовий берет із пір᾽їною. Припускають, що таким чином художник намагався пов᾽язати себе з геніальними митцями попередньої доби, зокрема, такими яскравими представниками Північного Відродження, як Ганс Гольбейн чи Альбрехт Дюрер. ————————————–––————–


Святий Себастьян
Автор: Альбрехт Дюрер
Назва: Святий Себастьян
Рік: початок XVI ст.
Колекція Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького , Львів
Папір, кольорований офорт, 11,9×х7,4 см
————————————–––————–
Німецький художник, графік, теоретик мистецтва, один із найвизначніших майстрів Північного Відродження Альбрехт Дюрер (1471–1528) створив гравюру «Св. Себастьян прив'язаний до дерева» у 1501 році. На той час художник уже встиг відвідати Італію, надихнувшись яскравим мистецьким життям Венеції, зокрема, роботами улюбленого Белліні, повернутися до рідного Нюрнберга та розпочати власні дослідження анатомії, пропорцій людського тіла і перспективи у мистецтві.
Сюжет мучеництва Св. Себастьяна був одним з улюблених у мистецтві Ренесансу, адже геройська смерть молодого воїна (ІІІ ст.), простромленого численними стрілами біля стовпа, давала художникам нагоду виявити не лише духовну силу святого, а і представити мужню красу юного тіла у стражданні.
Офорт Дюрера потрапив до НМЛ у 1909 році, коли ще музей мав назву церковного. Особливістю цього відтиску є те, що він був пізніше дещо підкольорований.

Дунаївські колони
Автор: Невідомий
Назва: Дунаївські колони
Рік: Перша половина XVII ст.
Колекція Національного музею імені Андрея Шептицького, Львів
Дерево, рельєф, поліхромія
————————————–––————–
Унікальні, розкішно різьблені дерев'яні колони потрапили до НМЛ із Дунаєва – відомого у XVI ст. ренесансного культурного осередку. На жаль, про походження їх оригінального стилю майже нічого невідомо. Вважають, що колони створено у першій половині XVII ст. для оздоблення костелу у Львові або ж Рогатині місцевими майстрами з кола надзвичайно популярного у той час вроцлавського скульптора Яна Пфістера (1573–1642/1645). Це і справді період розквіту об'ємно-просторової різьби у Львові. Майстерність виконання колон можна порівняти з ліпниною, що декорує відому каплицю Боїмів, чи дерев'яним Розп'яттям із Костелу єзуїтів, які також приписують Пфістеру, – тут переплелися і прозора впорядкованість Ренесансу, і пишна емоційність раннього Бароко. Та все ж - і вони не зрівняються із фантастичним орнаментом Дунаївських колон, із якого м'яко виринають схожі на індійські божества, загадкові постаті танцівливих путті.